Обучение бизнесу. Помощь предпринимателю
Главная » Закони інвестування

Куди не слід інвестувати кошти?



Експерти групи MPP Consulting опублікували свіжий щоквартальний рейтинг найбільш ризикованих інвестицій в Україні. У другому кварталі 2010 р. в "топову" п'ятірку потрапили: земля, нерухомість, будівництво, банківська сфера і ритейл.

Обходять нас десятою дорогою

За даними Держкомстату, в першому півріччі поточного року в економіку України іноземні інвестори завели 1782 млн. дол США (з них у першому кварталі 717 млн. дол), що становить лише 66% від аналогічного періоду минулого року. Чистий приріст іноземного капіталу за січень-червень 2010 року склав 1 248,8 млн. дол: інвестори вклали 1 782,8 млн. дол, вилучили - 534,0 млн. дол

Така негативна динаміка надходження іноземного капіталу в Україну набуває тенденційних рис. Можна сказати, що інвестори стали оминати Україну десятою дорогою.

У 2009-му ми спостерігали схожу картину. Чистий приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці України в 2009 році склав 4,41 млрд. дол, що на 27,4% менше, ніж у 2008 році (у минулому році іноземні інвестори інвестували в економіку України 5,635 млрд. дол, але одночасно вилучили 0,941 млрд. дол).

Той же Держкомстат повідомляє, що значно зросли обсяги іноземного капіталу в економіку країни в першу чергу за рахунок таких країн, як Росія та Кіпр. У той же час за рахунок продажу капіталу нерезидентами інших країн і вилучення інвестицій істотно зменшилися обсяги капіталів інвесторів зі США, Великобританії та інших країн.

Вкладала гроші і Україна. Правда, за повідомленнями офіційних органів статистики, з 629 млн. дол прямих інвестицій більшу частину (як і торік) спрямовано на майже рідний Кіпр.

Загальноприйнято, що інвестори переважно вкладають гроші в ті країни, галузі та підприємства, де розраховують отримати максимальний прибуток при мінімальних ризиках.

Якщо в якійсь країні діють справедливі закони, ефективно працює економіка, податкова система проста, справедлива і спрямована на створення і процвітання саме середнього класу, інвестиції зростають. До прикладу, в такій порівняно невеликій країні, як Польща, навіть у кризовий 2009 рік інвестиції оцінюються в 8 млрд. євро.

Якщо ж в країні законодавство недосконале, процвітає корупція, допускаються прояви рейдерства, гарантії прав інвесторів невеликі, то, незважаючи на високий очікуваний прибуток, капітали не йдуть.

За давньою сумною традицією, Україна в рейтингу привабливості умов ведення бізнесу далеко не на висоті. Всього лише 143 місце зі 183 у списку. Згідно з рейтингом, легше вести бізнес в Росії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Білорусі та Азербайджані, словом чи не в усіх пострадянських і постсоціалістичних країнах.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в світі вимірюється трильйонами доларів. Цей величезний потік оминає Україну стороною.

Втім, при складанні рейтингу ризикованих інвестицій в Україні, очевидно, враховували не лише загальноекономічне тло у вигляді величезного, неефективного та надзвичайно дорогого бюрократичного апарату, передінсультний стан надзвичайно енерговитратної економіки і допотопної інфраструктури, відсутність чіткої стратегії розвитку, збільшення боргового тягаря як корпорацій і підприємств, так і держави в цілому та ризиків внутрішнього дефолту перед суб'єктами економіки і соціальної сфери.

Безумовно, були прийняті до уваги і дві основні проблеми, які стали детонатором першої хвилі кризи в Україні. Вони до цих пір не вирішені і несуть у собі ризики не тільки для бізнесу та інвестицій в країні, але і для національної економіки в цілому. Так, в Україні досі непогано почуваються мильні бульки на ринку землі та нерухомості і зростає величезний навіс "поганих" активів у банківському секторі.

Земля: діагноз - "міхур", рецепт - не купувати

На першому місці топової п'ятірки ризиків земля. Протягом 2010 року земля впевнено лідирує в рейтингу, і в перспективі буде утримувати пальму першості ще тривалий час. Неадекватне ціноутворення останніх років призвело до того, що на цьому ринку було створено фінансову піраміду, яка трималася виключно завдяки постійному зростанню цін. Будь-яка піраміда рано чи пізно приречена на падіння. Вартість земельних ділянок у найбільш "перегрітої" 30-кілометровій зоні м. Києва останнім часом з'їжджає вниз із середньою швидкістю 3% на місяць. І кінцевий пункт для зупинки цієї тенденції поки що не проглядається, оскільки інвестувати в падаючий з такою швидкістю, майже ніхто не наважується. За даними компанії SV Development, середня вартість землі в передмісті Києва під котеджне будівництво з пікових значень осені 2008 р. в 6692 дол за сотку станом на 23.08.2010 р. упала до 3987 дол за сотку (в т.ч. в найдорожчому Києво-Святошинському районі з 10404 до 6603 дол за сотку).

Характерно, що, як і ринок нерухомості на хвилі поствиборного ділового оптимізму ринок землі рушив угору, максимальної амплітуди корекції було досягнуто у квітні поточного року. Але з того часу обидва ринки впевнено дивляться виключно вниз, і продавці були змушені розгорнути справжнє полювання на поодиноких покупців земельних ділянок і квартир.

Придбайте невеличку земельну ділянку в 12 соток в 30 кілометрах від Києва за суму, трохи перевищує 50 тис. у.о., в котеджному селищі з розкішною власною інфраструктурою, охороною та освітленням, на території з ландшафтним дизайном і водним благоустроєм і вам неодмінно подарують відпочинок в Тунісі, ОАЕ або на Мальдивах.

Квартири й офіси за нинішніми цінами нікому не потрібні

Серед лідерів "невдалих" інвестицій зараз на почесному другому місці житлова і комерційна нерухомість. Хоча вартість квартир уже пережила обвал. Перший обвал ...

В економ кожен квадратний метр у середньому втратив тисячу американських доларів. Те, що ще влітку 2008-го коштувало 2500 дол США за "квадрат" тепер коштує 1500 тих же грошових одиниць, то, що коштувало 3 тис. дол (саме так, нагадаємо, оцінювався метр "убитої" панельки на Русанівці), тепер пропонується за 2 тис. дол

Однак проблема в тому, що і за такими полегшало цінами зараз майже ніхто не купує.

Правда, працівники і керівництво однієї з найбільших ріелторських компаній Києва вперто продовжують стверджувати, що кількість угод саме в них просто зашкалює, а столичне БТІ штурмують тисячі киян, ще з ночі займають місця в черзі для того щоб зареєструвати угоду купівлі-продажу. Такі заяви коментарів в принципі не потребують і тільки знижують авторитет фірми, так відверто вішає локшину на вуха потенційним покупцям і продавцям нерухомості столиці.

Серед факторів, які як і стосовно землі, підтверджують діагноз - "міхур", і рецепт - "не купувати", є збільшення витрат на утримання житлоплощі (горезвісний газ потягне за собою зростання вартості тепла і води), зниження життєвого рівня середнього класу країни, погіршення клімату для ведення малого та середнього бізнесу, триваючі дискусії про доцільність введення податку на нерухомість, плановане посилення оподаткування частини орендодавців (чому індекс дохідності інвестиційних квартир ще більше знизиться), наявність величезного заставного навісу у фінансових установ.

Ну і нарешті, після двох років кризи "старі" запаси грошей у бізнесу й населення все ж таки вичерпуються, тому коли ціни на житло й офіси нарешті прийдуть до адекватних показників, потенційних покупців залишиться зовсім мало.

Серед факторів, які підтверджують діагноз для комерційної нерухомості "купувати тільки в особливих випадках" - зменшення прибутковості приватних підприємств, збільшення адміністративного тиску на них, підвищена вакантність (незайнятість) прибуткових площ, потенційна всього лише 20-25-річна окупність більшості об'єктів через здавання в оренду .

Вже в липні поточного року на ринок Києва надійшли нові офіси за ціною на 10% нижчою від ринкових аналогів, проте і на "дешевий" товар попит практично нульовий.

Будівництво та корупція. Хто кого?

У трійці "призерів" інвестиційних ризиків в Україні - галузь, безпосередньо пов'язана з температурою ринків землі та нерухомості, - будівництво. Надлишок пропозиції, висока конкуренція на ринку, відсутність прозорості й товстий корупційний наліт на етапах відведень земельних ділянок і погоджувальних процедур - чинники, завдяки яким будівельна галузь усе ще не може "відійти" від кризи й залишається ризикованою для вкладення капіталів. У січні-липні 2010 р. статистика фіксує 16,7% падіння галузі, зниження відбулося практично по всіх видах основних будівельних робіт. Крім того, запасів нерозпроданих квартир і комерційних площ ще багато, оскільки навіть небувалі акції в м.Києві "10% перший внесок і безвідсоткова розстрочка", "річна квартплата в подарунок", "червоної цегли за 300 метрів від метро з 30-процентною (!) знижкою "і т.п. не допомагають заманити покупця.

Банки-колекціонери іржавих авто і постарілих квартир

На четвертому місці рейтингу банківська сфера. У поточному році банки, які вижили частково відновили довіру громадян і юридичних осіб, свідчення того невпинне наростання бази депозитів і сум на поточних рахунках. Тим не менш найбільшою проблемою галузі є накопичені "погані" активи, частка яких зростає і тим самим позбавляє ілюзій щодо райдужного і безхмарного виходу фінансового сектору з кризи.

Втім, і вал повертаються під подушок грошових накопичень населення не вселяє стовідсоткового оптимізму. Адже в разі будь курсової нестабільності в умовах відсутності закону, що забороняє дострокове розірвання депозитних договорів, дії вкладників спрогнозувати неважко.

Тим більше все ще не вирішена проблема одного з найбільших банків країни. Тисячі вкладників позбавлені права доступу до своїх вкладів, незважаючи на те що суми рефінансування НБУ (якщо б ці гроші не розчинилися невідомо де) з лишком вистачило б на задоволення всіх вимог громадян.

Не вирішена і проблема коротких пасивів та довгих активів. Із коштів, розміщених на місяць із пролонгуванням, іноді видаються кредити на багато років.

Деякі банки, які зовсім недавно розмістили заманливу рекламу про кредити в гривні під 17 із хвостиком відсотків, знову намагаються всі ризики перекласти на позичальника, адже за умовами договору у разі зростання депозитних ставок автоматом підвищуватиметься і ставка кредиту. Втім, щоб стати володарем сумнівного кредиту на купівлю звичайної старенької двушки в спальному районі столиці необхідний "білий" дохід на сім'ю в сумі не менше 20 тисяч гривень щомісяця, а ще 50% передоплата вартості квартири за рахунок особистих заощаджень. Протягом двадцяти років позичені гроші доведеться повернути банку в подвійному (іпотека за класичною схемою), а то й в потрійному розмірі (іпотека за ануїтетом). Вітчизняні банки намагаються підсунути позичальникові «щастя по-українськи".

У будь-якому випадку паломництво в банки по кредити почнеться ще нескоро, поширення масового кредитування населення в Україні можуть призвести лише відчутні успіхи в економіці.

Відкритим залишається і питання долі численних банківських застав. Автомобілі іржавіють, житлові й нежитлові помешкання старіють, але банки і не думають скидати баласт, виставляючи на все своє "добро" ціни значно вищі за ринкові. Поки що проблеми ліквідності вирішувалися в основному завдяки потужному свіжому притоку на депозити, але дисбаланси в банківській системі наростають, і рано чи пізно з баластом щось доведеться робити.

Рітейл непривабливий

Замикає п'ятірку інвестиційних ризиків ритейл. Стратегія швидкого зростання в попередні роки стала причиною створення торгових точок і комплексів, які виявилися незатребуваними в період спаду споживчого попиту. Нагадаємо, роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі і ресторанного господарства України в 2009 році скоротився на 20,6% в порівнянні з 2008 роком, і в році поточному відіграв лише "копійки" - за підсумками січня-липня 2010 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2009 -го зростання становило 3,9%.

Україна втратила інвестиційну привабливість в очах світових ритейлерських мереж. Опинившись в 2006-му році на четвертому місці, а в 2007-му році на п'ятому місці в списку найбільш привабливих регіонів за версією консалтингової компанії AT Kearney (The Global Retail Development Index), в цьому році країна не увійшла навіть до тридцятки.

Експерти поки що не помітили, що жити в Україні "стало краще і веселіше". Відсутність України в списку пояснюється зниженням споживчого попиту, поганою інфраструктурою, зайвою бюрократизацією, політичною нестабільністю, порівняно високою інфляцією і девальвацією гривні. Сьогодні інвестиції в купівлю об'єктів ритейлу становлять досить істотні ризики, щоправда, створення нових торгових точок або мереж таїть ще більше небезпек, що довели неодноразові банкрутства торгових компаній по всій країні.

Криза пішов. Хай живе криза?

Зараз у країні немодно вживати слово "криза" (втім, і слово "інновація" також). І навіть один з провідних економічних журналів прибрав традиційний слоган про кризу зі своєї обкладинки, мотивуючи тим, що раз вже два квартали поспіль українська економіка демонструє підйом (плюс 6,5% за підсумками першого півріччя, при падінні мінус 15,1% у минулому році) , то про кризу можна говорити в минулому часі.

Ось і деякі держчиновники почали купувати дорогі авто за бюджетні гроші. Вони, напевно, теж вважають, що криза розвіялася.

Однак реальна ситуація в економіці спростовує ілюзії. Та й все більша частина населення очікує поглиблення кризи і пов'язаних з ним проблем (у першу чергу побоювання стосуються осінніх інфляційних тенденцій).

А небачено розпухлі оголошеннями про продаж і оренду спеціалізовані рекламні видання, що банкрутують бізнеси, відлітаючий вниз ринок автомобілів і багатомільярдні розриви в бюджеті свідчать про те, що час справжніх ризиків для України, для інвестицій, для бізнесу, можливо, ще й не починалося ...




19 июля 2018 года

Комментариев пока нет!
Ваше имя *
Ваш Email *

Сумма цифр справа: код подтверждения