Обучение бизнесу. Помощь предпринимателю
Главная » Як вижити в кризу

Фінансова криза: де грошей безпечніше



Як не парадоксально, але, чим глибше стає криза, тим більше проблем виникає перед тими, кому до його початку вдалося не тільки накопичити порядну суму грошей, але й уберегти їх від «заморозки» на рахунках українських банків. Зате тепер перед щасливими володарями досить великої суми готівки коштує більш ніж складне питання - як правильно розпорядитися цими грошима, щоб зберегти свої заощадження під час кризи.

Варіант 1: пересидіти на мішку з готівкою

З одного боку - воно так спокійніше: гроші - ось вони, знай тільки діставай, та витрачай скільки потрібно для приємного життя. А якщо при цьому до початку кризи вдалося накопичити кругленьку суму у валюті, так і взагалі здорово: щодня можна фіксувати зростання власного добробуту в національній валюті.

Вихід, здавалося б, простий і надійний. Якби не одне, але дуже серйозне «але»: гроші (причому - в будь-якій валюті) постійно дешевшають. Іншими словами, їх реальна купівельна спроможність повільно, але вірно, знижується з кожним днем - навіть у відносно спокійні, з економічної точки зору, часи.

Так, за підрахунками економістів, за останні п'ять років навіть «вічний» долар втратив до 20-24% своєї реальної купівельної вартості. Трохи менше втратив в реальному вазі євро - 12-15%. Досить сильно - на 18-22% - «схуд» англійський фунт стерлінгів. І тільки швейцарський франк і японська ієна втрималися на більш-менш прийнятному рівні, позбувшись лише 7-10% своєї реальної купівельної вартості.

У відношенні гривні, на жаль, подібні дослідження поки не проводилися, проте саме просте зіставлення цін на основні види продуктів і послуг (скажімо, вересень 2003 та вересня 2008 гг.) Дає цілком виразне уявлення про реальну цінність української національної валюти, реальна купівельна спроможність якої за цей час в середньому впала, як мінімум, на 60-70%.

І це, підкреслимо, відбулося у відносно «мирний» період у житті світової економіки. Чого ж очікувати від світової кризи, тільки «гострий» період якого, за найоптимістичнішими підрахунками, триватиме роки 2-3? За цей час вартість будь-якого мішка з готівкою об'єктивно знизиться сама по собі. Значить, не дивлячись на удаваний ризик, гроші на час кризи краще вкладати. Але - у що?

Варіант 2: нерухомість завжди в ціні?

До останнього часу з цією тезою (особливо в Україні) було важко не погодитися - з початку 1990-х (за винятком невеликого пост-дефолтного проміжку 1998-99гг.) Ціни на житло і землю зростали шаленими темпами - по 10-25% на рік .

Особливо сильно динаміка цього процесу прискорилася восени 2005-го, коли банки, висмоктавши з населення валюту за заниженими з весни того ж року цінами, почали роздачу «дешевих» іпотечних кредитів, прагнучи перекласти власні ризики на плечі українців, стурбованих вирішенням квартирного питання. Ріелтери надривалися в закликах: «Купуйте сьогодні, завтра буде дорожче!»

В результаті, до літа 2008 ціни на нерухомість в Україні досягли рекордних висот - від 4 500-6 000 у.о. за квадратний метр в елітних районах столиці, до мінімальних 950-1 200 за кв. метр. - В новобудовах обласних центрів, розпродаються навіть на етапі виритого котловану.

Та що там новобудови: майже через півстоліття після обіцянки Микити Сергійовича Хрущова показати «кузькіну мать» Америці, ця загроза цілком здійснилася - вартість кв. метра житла в «хрущовках» столиці і містах-мільйонниках України досягла 1 300-1 500 доларів (рівень вартості житлоплощі в сучасних заміських будинках «середніх американців»), наочно продемонструвавши переваги ще соціалістичного будівництва над американським способом життя.

І раптом весь цей бум закінчився відразу: згортання кредитних програм призвело до «замороження» більшості об'єктів новобудови. Сьогодні «щасливі» володарі квартир в недобудованих будинках вже засинають ринок пропозиціями про їх продаж, прагнучи врятувати хоч частину вкладених грошей.

Слідом за «первинкою» спершу завмерли, а потім чітко поповзли вниз ціни і на вторинному ринку - тільки за останній місяць вони, в середньому, знизилися на 15 -18%, а після затишшя на новорічні та різдвяні свята цей процес продовжиться, поступово набираючи силу , щоб досягти свого максимуму до початку літа 2009-го. Отже, сьогодні ринок нерухомості перебуває на самому початку свого зниження, до дна якого ще далеко, так що виходити на нього з інвестиціями представляється досить ризикованим.

Варіант 3: може, все-таки, банки?

Незважаючи на те, що керівництво Нацбанку днями початок тиражувати заяви про «переломі» у свідомості українців, які (при «заморожених» з першої декади жовтня вкладах і постійно падаючому курсі гривні) раптом «повірили» в стабільність банківської системи і понесли гроші назад на депозити, віриться в ці твердження слабо.

По-перше, за словами глави НБУ Володимира Стельмаха, мораторій на дострокове розірвання депозитних договорів так і не скасований, а значить, кожен новий вклад довірливих громадян буде також заморожений, як і колишній - і це на тлі абсолютно непередбачуваною динаміки курсу національної валюти і давньою звичкою Нацбанку при необхідності «ронять» долар в ручному режимі.

По-друге, знову-таки, не дивлячись на заклики НБУ до комерційних банків «створювати умови, стимулюючі» населення до збереження колишніх і внесенню нових коштів на депозити, банкіри зовсім не квапляться підвищувати ставки за вкладами, щоб зробити їх більш привабливими в очах українців навіть з урахуванням «заморажіваемості».

Наприклад, до початку грудня середній рівень ставок по накопичувальних депозитах на термін до 12 місяців (включно) в гривні склав всього 17,18% (+2,2% у порівнянні з початком листопада), в доларах - 11,13% (+1 , 36%) і в євро - 10,06% (+1,36%) річних.

При цьому максимальні ставки в гривні були зафіксовані на рівні 20,0-24%, а мінімальні - на рівні 9,75-13,0% (!) Річних - і це при офіційно визнаному рівні інфляції-2008 на рівні 21%! Максимальна ставка в доларах склала 12,5-14,5%, а мінімальна - 8,0-9,75% річних. Верхня межа депозитних ставок в євро за той же період знаходився на рівні 12,50-14,05%, а нижній склав 6,0-7,5% річних. Для ощадних вкладів на строк до 12 місяців (включно) ці показники склали, відповідно, 17,21% - у гривні (+2,08% порівняно з початком листопада) 11,06% - у доларах (+1,3%) і 10,09% (+1,22%) річних в євро.

Єдиним по-справжньому істотним просвітом на затягнутому похмурими хмарами банківської жадібності депозитному небосхилі стало нещодавнє (12 грудня) рішення Верховної Ради, яка прийняла заборону на одностороння зміна банками ставок по кредитах і внесках (підвищення - у першому випадку і зниження - у другому). Однак навіть подібні гарантії одержання доходів по нових депозитах (закон, як відомо, зворотної сили не має, так що з усіма попередньо замороженими вкладами банки зможуть вдосталь поекспериментувати) навряд чи спокусять власників «живих» грошей довіритися банкам в умовах кризи.

Варіант 4: знайти грошей роботу

Кілька нестандартним, зате досить ефективним представляються під час кризи інвестиції в бізнес. Ні, мова не йде про гру на фондовому ринку - особисто або за посередництвом інвестиційних фондів: як відомо, з початку поточного року капіталізація українського фондового ринку скоротився на 77% - на 379,2 млрд. гривень і сподіватися на реальний дохід від вкладених в ПІФи засобів сьогодні можуть лише безнадійні оптимісти.

Набагато більш надійним і раціональним сьогодні представляється вкладення коштів в живий, діючий бізнес, власники якого через кризу або зіткнулися з серйозними труднощами по оплаті раніше взятих кредитів, або подібних проблем не відчувають, але при цьому перебувають у нелегкому пошуку вільних коштів на розвиток виробництва або мережі продажів, щоб підвищити свою конкурентоспроможність.

І в тому, і в іншому випадку, при грамотному виборі партнера і правильній оцінці сьогоднішнього стану і перспектив розвитку даного бізнесу, відчутну користь від подібної співпраці отримають обидві сторони: інвестор знаходить вигідний варіант приміщення своїх заощаджень, а власник бізнесу отримує необхідні йому вільні кошти.

Втім, окрім пошуку стратегічного інвестора, власник компанії або підприємства може з максимальною для себе користю продати бізнес, що буває необхідно, наприклад, при зміні роду діяльності або регіону додатка бізнес-потенціалу.

Так чи інакше, вже сьогодні в Україні склалася обстановка, сприятлива для інвестицій в «живий» працюючий бізнес. По-перше, все більше підприємств малого і середнього бізнесу відчувають тиск через кризу, що стимулює з їхнього боку попит на інвестиції. По-друге, традиційні шляхи отримання коштів (банківські кредити на розвиток бізнесу, позики під заставу в кредитних спілках і т.п.) за останні три місяці стали практично недоступними більшості підприємців.

І, нарешті, по-третє: ринок вже достатньо наповнений пропозиціями щодо повного або часткового продажу підприємств і торговельних мереж, однак криза ще не настільки притиснув український МСБ, щоб на торги виставлялися «мертві» бізнес-об'єкти, на реанімацію яких довелося б витратити занадто багато коштів, часу і сил (що зробило б їх купівлю нерентабельною).

До речі, всі ці особливості повною мірою вже врахували наші сусіди - бізнесмени з Польщі та Росії, країн, які поки постраждали від кризи набагато менше України. Саме вони сьогодні активізували своє проникнення в структури малого і середнього бізнесу, відповідно, на заході та сході України. Може бути найближчим часом цей приклад підкаже ефективні способи використання вільних коштів і нашим співвітчизникам ...




27 апреля 2018 года

Комментариев пока нет!
Ваше имя *
Ваш Email *

Сумма цифр справа: код подтверждения